Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Стародуб Є$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 22
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Стародуб Є. М. Антигелікобактерна терапія. Чи достатньо її для лікування виразкової хвороби? [Електронний ресурс] / Є. М. Стародуб, Р. П. Дуць, С. Є. Шостак // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 4(49). - С. 32-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2007_4(49)__16
| 2. |
Стародуб Є. М. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих з патологією органів травлення [Електронний ресурс] / Є. М. Стародуб, О. Є. Самогальська, Т. Б. Лазарчук, А. В. Зоря, Р. П. Дуць, Л. М. Чорна // Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 1. - С. 35-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2001_1_14
| 3. |
Стародуб Є. М. Ентеральне застосування кисню у комплексній терапії хворих на пептичну виразку [Електронний ресурс] / Є. М. Стародуб, О. В. Ільясова // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 4(45). - С. 15-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2006_4(45)__8
| 4. |
Стародуб Є. М. Особливості цитокінового профілю при цирозі печінки [Електронний ресурс] / Є. М. Стародуб, О. Є. Самогальська, Т. Б. Лазарчук // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 4(45). - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2006_4(45)__16
| 5. |
Стародуб Є. М. Хронічний гастродуоденіт: антигелікобактерна терапія у практиці сімейного лікаря [Електронний ресурс] / Є. М. Стародуб, С. Є. Шостак, І. О. Боровик, Т. С. Бенч // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2013. - № 1. - С. 174-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2013_1_57
| 6. |
Бабінець Л. С. Трофологічний статус хворих на хронічний панкреатит біліарного генезу [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, Н. В. Назарчук, Н. Є. Боцюк, В. М. Творко, Є. М. Стародуб, Б. О. Мігенько, О. О. Воронцов // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2015. - № 1. - С. 142-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2015_1_37
| 7. |
Бабінець Л. С. Досвід підготовки лікаря загальної практики у Словаччині [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, Н. Є. Боцюк, І. О. Боровик, Є. М. Стародуб, О. О. Воронцов, В. М. Творко, С. С. Рябоконь, Н. О. Марченкова, Б. О. Мігенько, Л. С., Ясній О. Р. Цибульська // Сімейна медицина. - 2014. - № 3. - С. 19-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_3_8 Проаналізовано цінний для України досвід організації роботи системи охорони здоров'я у Словацькій Республіці на уніфікованих засадах країн ЄС та процесу підготовки кадрів для неї згідно з вимогами Болонської декларації у системі освіти, особливо в умовах реформування системи охорони здоров'я на засадах сімейної медицини та розмежування рівнів надання медичної допомоги населенню, а також інтеграції системи медичної освіти до Болонського процесу.
| 8. |
Шостак С. Є. Тактика ведення хворих із біліарним сладжем (огляд літератури і власні дані) [Електронний ресурс] / С. Є. Шостак, Є. М. Стародуб, В. А. Дударенко, М. І. Вуйцік // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 213-217. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_2_53 Наведено сучасні дані стосовно епідеміології, класифікації та патогенезу розвитку біліарного сладжу. З огляду на його типи та варіанти представлено найбільш ефективні діагностичні й лікувальні алгоритми та запропоновано власні схеми ефективної медикаментозної терапії та профілактики.
| 9. |
Бабінець Л. С. Успіхи та проблеми викладання сімейної медицини на додипломному рівні: досвід Тернопільського державного медичного університету [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, І. О. Боровик, Н. Є. Боцюк, О. О. Воронцов, Б. О. Мігенько, С. С. Рябоконь, Є. М. Стародуб, В. М. Творко, О. Р. Ясній // Семейная медицина. - 2013. - № 4. - С. 28-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_4_8 Проаналізовано досвід впровадження практично орієнтованого навчання студентів VI курсу з дисципліни "Загальна практика-сімейна медицина". Обговорено особливості навчального процесу з урахуванням сучасних потреб, пов'язаних з реформою системи охорони здоров'я України.
| 10. |
Бабінець Л. С. Досягнення і проблеми надання медичної допомоги населенню Тернопільщини з акцентом на первинну ланку [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, О. О. Ткач, Л. М. Матюк, В. Ю. Чарторинський, І. О. Боровик, Є. М. Стародуб, Н. Є. Боцюк, О. О. Воронцов, Н. І. Корильчук, С. С. Рябоконь // Семейная медицина. - 2015. - № 3. - С. 28-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_3_10 Проаналізовано результати роботи системи охорони здоров'я Тернопільської області за 2014 р., зокрема у сімейній медицині. Констатовано, що запроваджені поетапні структурні перетворення надали позитивні та відчутні результати для населення. Виділено основні проблеми медичної галузі області, зокрема у сімейній медицині, й окреслено перспективи подальших досліджень.
| 11. |
Бабінець Л. С. Необхідність оновлення навчальної програми додипломної медичної освіти у зв’язку з пріоритетністю загальної практики–сімейної медицини [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, І. О. Боровик, Н. І. Корильчук, Н. Є. Боцюк, Є. М. Стародуб, О. О. Воронцов, С. С. Рябоконь, Б. О. Мігенько, В. М. Творко, О. Р. Ясній // Семейная медицина. - 2016. - № 4. - С. 118-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_4_23 Наведено практичні пропозиції щодо розроблення національної мультидисциплінарної програми викладання дисципліни "Загальна практика - сімейна медицина" на додипломному рівні. Актуальними аспектами створення такої програми є акцент на мотиваційних моментах щодо пріоритетності впровадження сімейної медицини, посилення практичної орієнтованості викладання і наукової доказовості навчального контенту, що відповідає реальному запиту українського суспільства.
| 12. |
Бабінець Л. С. Сімейна медицина на Тернопільщині: успіхи, проблеми, шляхи вирішення [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, О. О. Ткач, Л. М. Матюк, І. О. Боровик, Є. М. Стародуб, Н. Є. Боцюк, О. О. Воронцов, Н. І. Корильчук, С. С. Рябоконь, В. М. Творко // Семейная медицина. - 2014. - № 6. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_6_8
| 13. |
Бабінець Л. С. Оптимізація практичної підготовки фахівців сімейної медицини на додипломному рівні навчання [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, Н. Є. Боцюк, Н. І. Корильчук, І. О. Боровик, Є. М. Стародуб, О. О. Воронцов, С. С. Рябоконь, Б. О. Мігенько, В. М. Творко, О. Р. Ясній // Медична освіта. - 2017. - № 4. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2017_4_3
| 14. |
Бабінець Л. С. Псевдоабдомінальний синдром у практиці лікаря загальної практики - сімейної медицини [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, Б. О. Мігенько, Н. І. Корильчук, Н. Є. Боцюк, Л. М. Мігенько, Є. М. Стародуб, О. Р. Ясній // Семейная медицина. - 2018. - № 3. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_3_10 Окрему групу захворювань, що супроводжуються вираженим больовим синдромом, становлять хвороби органів поза межами черевної порожнини, які формують симптомокомплекс, схожий на "гострий живіт" - псевдоабдомінальний синдром (ПАС). Наведено перелік основних натологій, які клінічно імітують гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини, однак на відміну від захворювань, що становлять синдром "гострого живота", у разі ПАС не потрібно термінового операційного втручання.
| 15. |
Стародуб Є. М. Ефективність комплексної терапії цирозу печінки з включенням лозартану та альфа-ліпоєвої кислоти [Електронний ресурс] / Є. М. Стародуб, Н. М. Олійник // Вісник наукових досліджень. - 2009. - № 1. - С. 20-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2009_1_9
| 16. |
Стародуб Є. М. Дослідження взаємозв'язку між віком і частотою виникнення холестерозу жовчного міхура у хворих гастроентерологічного профілю [Електронний ресурс] / Є. М. Стародуб, С. Є. Шостак, О. В. Бачинський // Вісник наукових досліджень. - 2009. - № 4. - С. 69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2009_4_36
| 17. |
Стародуб Є. С. Удосконалення копроовоскопічної діагностики трихостронгільозу гусей [Електронний ресурс] / Є. С. Стародуб // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 1. - С. 222-226. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_1_28 Мета статті - удосконалити спосіб копроскопічної зажиттєвої діагностики трихостронгільозу гусей. Використано методи зажиттєвої копроскопічної діагностики із застосуванням флотаційних розчинів: загальновідомі (Фюллеборна, Котельникова-Хренова, Маллорі, Мельничука) та удосконалений способи. Проведено визначення показників інтенсивності інвазії у процесі діагностики трихостронгільозу гусей. Встановлено, що удосконалений спосіб із використанням комбінованої флотаційної рідини виявився найбільш ефективним за трихостронгільозу гусей, ніж методи з використанням насиченого розчину цукру (до 54,99 %), з насиченим розчином нітрату амонію (до 51,30 %), з карбамідом (до 23,11 %). Причому час, витрачений на дослідження однієї проби посліду, становить 17 хвилин. Проведено удосконалення та випробування нового методу флотації, який має високі показники діагностичної ефективності за трихостронгільозу гусей. Одержані результати дозволяють рекомендувати удосконалений метод для впровадження у виробництво з метою своєчасного та ефективного діагностування трихостронгільозу у птахівництві.
| 18. |
Євстаф’єва В. О. Поширення трихостронгільозу гусей на території Полтавської області [Електронний ресурс] / В. О. Євстаф’єва, Є. С. Стародуб // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Ветеринарні науки. - 2020. - Т. 22, № 97. - С. 125-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbvn_2020_22_97_22
| 19. |
Стародуб Є. С. Епізоотологічні особливості перебігу трихостронгільозу гусей у господарствах Полтавської області [Електронний ресурс] / Є. С. Стародуб, В. В. Мельничук // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 4. - С. 224-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_4_30 Серед гельмінтозів гусей досить поширеними є інвазії, спричинені нематодами, що паразитують у шлункового-кишковому тракті птиці, до яких належить і трихостронгільоз. Збудник Trichostrongylus tenuis локалізується у птиці у сліпих кишках, рідше - в тонкому кишечнику. Інвазія зумовлює затримку в рості та розвитку молодняку, негативно впливає на продуктивність, якість продукції та функціональну активність імунної системи птиці. Мета дослідження - встановити епізоотологічні особливості перебігу трихостронгільозу гусей у господарствах Полтавської області. За результатами проведених гельмінтологічних розтинів домашніх гусей встановлено, що середня екстенсивність трихостронгільозної інвазії на території Полтавської області становила 27,54 % (за коливань від 20,00 до 39,34 %, інтенсивність інвазії - 13,09 +- 0,95 екз./гол. (за коливань від 1 до 42 екз./гол.). Встановлено, що трихостронгільоз гусей частіше (у 81,55 % інвазованої птиці) перебігає як мікстінвазії разом з нематодозами, цестодозами та трематодозами. Трихостронгільозну моноінвазію виявлено у 18,45 % хворої птиці. Мікстінвазії представлені дво-, три-, чотири-, п'яти- та шестикомпонентними різновидами. Домінуючими виявилися інвазії, що складалися з двох видів паразитів (екстенсивність інвазії становила 10,43 %), де співчленами Trichostrongylus tenuis були нематоди видів: Amidostomum anseris, Heterakis dispar, Baruscapillaria anseris, Baruscapillaria obsignata, цестоди видів: Fimbriaria fasciolaris, Sobolevicanthus gracilis та трематоди виду Echinoparyphium aconiatum. Екстенсивність інших видів мікстінвазій коливалася в межах від 0,80 до 5,08 %. Усього виділено 28 різновидів асоціативного перебігу трихостронгільозу в гусей, де з двокомпонентних виявлено 7 різновидів, з трикомпонентних - 14, з чотирикомпонентних - 5, із п'ятикомпонентних - 1, із шестикомпонентних - 1. Основними співчленами нематод роду Trichostrongylus tenuis в організмі гусей виявилися нематоди H. dispar (екстенсивність інвазії становила 9,89 %), B. anseris (9,89 %) та A. anseris (6,68 %). Менший відсоток становили асоціації трихостронгілюсів із H. conoideum (4,28 %), S. gracilis (3,74 %), F. fasciolaris (3,48 %), H. gallinarum (3,48 %) та B. obsignata (1,87 %).
| 20. |
Стародуб Є. С. Терапевтична ефективність сучасних антигельмінтиків за трихостронгільозу гусей [Електронний ресурс] / Є. С. Стародуб // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 1. - С. 256-261 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_1_34 Розширення асортименту продуктів птахівництва має істотне значення для поліпшення постачання населення високоякісними продуктами харчування. Одним із джерел дієтичних видів цієї продукції є гусівництво. Серед важливих факторів, що впливають на продуктивні якості, захисні механізми птиці, а також ефективність ведення галузі, є забезпечення ветеринарного благополуччя птахівничих господарств щодо паразитарних захворювань, зокрема й трихостронгільозу. Мета дослідження - з'ясувати антигельмінтну ефективність препаратів різних хімічних груп у боротьбі з трихостронгільозом гусей. Проведено експериментальне випробування протигельмінтозних препаратів вітчизняного виробництва: фензолу 22 % (ДР - енбендазол), бровадазолу плюс (ДР - піперазину адипінат, фенбендазол), левамізолу-80 (ДР - левамізолу гідрохлорид), універму (ДР - аверсектин С), піперазину 45 % (ДР - піперазину адипінат). Основними показниками дії антигельмінтиків були екстенсефективність та інтенсефективність. За результатами проведених копроовоскопічних досліджень гусей дослідних та контрольної груп встановлено, що найбільш ефективними антигельмінтними засобами в боротьбі з трихостронгільозом у гусей виявилися бровадазол плюс, левамізол-80 та універм, де на 14-у добу експерименту показники екстенс- та інтенсефективності сягали 100 %. Водночас препарати левамізол-80 та універм виявили 100 % ефективність вже на 3 добу досліду, а ефективність препарату бровадазол плюс на 3-ю добу становила 75,0 та 71,55 % відповідно. Препарати фензол 22 % та піперазин 45 % виявилися менш ефективними за трихостронгільозу гусей. Показники екстенс- та інтенсефективності фензолу 22 % на 3 добу досліду відповідно становили 25 та 71,55 %, на 7-у добу - 75 та 76,39 %, на 14-у добу - 75 та 83,35 %. Показники ефективності піперазину 45 % відповідно становили на 3-ю добу досліду - 12,5 та 60,99 %, на 7-у добу - 37,5 та 63,95 %, на 14-у добу - 62,5 та 77,4 %, що свідчить про недостатню антигельмінтну дію цього препарату. Отримані дані дають змогу рекомендувати препарати бровадазол плюс, левамізол-80 та універм для ефективної боротьби та профілактики трихостронгільозу в гусей.
| | |
|
|